Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
звужений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
горловина — и, ж. 1) Звужений отвір у чому небудь. || Звужений прохід. 2) розм. М ясний продукт із горла тварини … Український тлумачний словник
вістря — я, с. 1) Тонкий, загострений або звужений кінець якогось предмета. 2) Гострий, різальний бік якого небудь знаряддя; лезо. 3) перен. Найістотніша частина чогось, спрямована на боротьбу проти чогось. •• На ві/стрі ножа/ (бу/ти, знахо/дитися і т. ін … Український тлумачний словник
гострокінцевий — а, е. Який має звужений, гострий кінець або верх … Український тлумачний словник
гостряк — а/, ч., розм. 1) Тонкий, загострений кінець чого небудь, яким колють. || Звужений кінець, верх чого небудь. 2) Гострий бік якого небудь знаряддя, ріжучий край його; лезо … Український тлумачний словник
дроселювати — ю/ю, ю/єш, недок., перех., спец. Знижувати тиск рідини, пари, газу під час протікання крізь звужений отвір, вентиль і т. ін. без теплообміну з зовнішнім середовищем … Український тлумачний словник
загострений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до загострити. 2) у знач. прикм.З гострим кінцем, краєм. 3) у знач. прикм. Гострий, звужений або кутастий (про риси обличчя). 4) у знач. прикм., перен. Гостро виражений, дуже відчутний. 5) у знач. прикм., перен.… … Український тлумачний словник
звуженість — ності, ж. Властивість за знач. звужений 2 4) … Український тлумачний словник
звужено — Присл. до звужений 2) … Український тлумачний словник
портбукет — а, ч., заст. Звужений донизу, перев. паперовий, кульок для букета … Український тлумачний словник
